Тиреотоксикоз (гіпертиреоз) – це стан організму, коли під впливом будь-яких причин відбувається посилення функцій щитоподібної залози і підвищення нею вироблення тиреоїдних гормонів тироксину (Т4вільного) і трийодтироніну (T3вільного).

Найчастіше розвиток гіпертиреозу обумовлюється наявністю у пацієнта дифузного токсичного зобу (до 80% усіх випадків). В інших випадках причинами розвитку гіпертиреозу є: значне надходження в організм пацієнта препаратів йоду, аутоімунний тиреоїдит, аденома гіпофіза, токсична аденома.

Симптоми

Гіпертиреоз призводить до порушень жирового обміну в організмі пацієнта, порушує діяльність серцево-судинної системи та шлунково-кишкового тракту, а також порушує функції інших залоз внутрішньої секреції. При розвитку гіпертиреозу пацієнти зазвичай пред’являють такі скарги:

  • Розлади з боку нервової системи, що проявляється плаксивість, дратівливістю, метушливістю, порушеннями сну;
  • Підвищена пітливість тіла, часті приливи жару;
  • Прискорене серцебиття;
  • Почастішання стільця;
  • Тремтіння рук, ніг;
  • Схуднення;
  • Зниження тонусу м’язів.

Існує три ступені гіпертиреозу.

  1. Легкий ступінь проявляється незначним зниженням ваги, частота серцевих скорочень не перевищує 100 ударів в 1 хвилину. Серцевий ритм залишається в нормі. З боку інших залоз внутрішньої секреції-яких порушень не виявляється.
  2. При гіпертиреозі середнього ступеня пацієнти відзначають нез’ясовне іншими причинами схуднення. Частота серцевих скорочень становить від 100 до 120 ударів на хвилину, періодично виникають різні порушення серцевого ритму. У багатьох пацієнтів відзначаються проноси. Поступово прогресує недостатність надниркових залоз.
  3. Важкий гіпертиреоз розвивається в результаті відсутності своєчасного лікування і характеризується важкими порушеннями функцій внутрішніх органів, інших залоз внутрішньої секреції.

Діагностика

Діагностика гіпертиреозу включає в себе опитування, огляд хворого та проведення лабораторних та інструментальних досліджень (визначення в сироватці крові гормонів щитоподібної залози – Т3 вільний, Т4 вільний, ТТГ, а також проведення УЗД щитоподібної залози з доплерографією).

Наслідки.

Одним з найбільш грізних ускладнень гіпертиреозу є розвиток тиреотоксичного кризу. Цей криз ще називається базедовою або гіпертиреоїдною комою. Дане ускладнення може виникати не тільки при важких стадіях гіпертиреозу, а й при середніх. Спровокувати розвиток тиреотоксичного кризу на тлі гіпертиреозу можуть різні фактори: оперативні втручання (особливо на щитоподібній залозі), недостатня медикаментозна терапія основного захворювання, будь-які захворювання внутрішніх органів, інфекції. Першими симптомами тиреотоксичного кризу є швидке підвищення температури тіла. Розвиваються сильна блювота і понос, що призводить до зневоднення організму. Відбувається швидке падіння артеріального тиску. При відсутності своєчасної допомоги хворі втрачають свідомість, у них наростає серцево-судинна недостатність, яка може привести до летального результату.

При гіпертиреозі порушується і функція статевих залоз, що призводить до різних порушень менструального циклу у жінок і зниження потенції у чоловіків. Гіпертиреоз – одна з причин безпліддя.

Лікування

В даний час гіпертиреоз лікується одним з трьох методів: медикаментозна терапія, оперативне втручання або лікування із застосуванням радіоактивного йоду. У лікування гіпертиреозу чималу роль відіграють і правильне харчування, дотримання пацієнтом режиму дня, фізіотерапевтичне та санаторно-курортне лікування. Усі пацієнти з ознаками гіпертиреозу повинні перебувати під систематичним спостереженням лікаря-ендокринолога. Адекватна і систематична терапія дозволяє швидко відновити порушені функції організму, не допустити розвитку ураження внутрішніх органів, а також тиреотоксичного кризу.

Вибір методу лікування здійснюється лікарем, з урахуванням всіх особливостей захворювання і загального стану організму пацієнта (переносимість використовуваних медикаментів, супутні захворювання, причина гіпертиреозу і т.д.).