Пухлини щитоподібної залози

Вузол щитоподібної залози – це пухлиноподібний утвір в залозі, який діагностується пальпаторно, або при ультразвуковому дослідженні. У формі вузла може бути кіста або, змінена внаслідок хронічного запального процесу, тканина щитоподібної залози.

На початку хвороби пухлини є невеликих розмірів і хворий, частіше за все, їх не відчуває. Таким чином, в переважній більшості випадків пацієнт навіть не здогадується про свою хворобу, а коли вузли збільшаться до великих розмірів і почнуть здавлювати оточуючі органи, з’являються відчуття стороннього тіла в шиї, затруднення при ковтанні, кашель, косметичний дефект.

Вузли щитоподібної залози приховують ряд небезпек:

  • Кожен вузол має здатність до росту і може досягнути великих розмірів, здавити органи шиї, що призведе до виникнення дихальної недостатності та, наприкінці, до задухи.
  • Вузол може виявитися злоякісною пухлиною.
  • За певних обставин у вузол може відбутися крововилив, або може виникнути запалення вузла (струміт), що буде супроводжуватись больовими відчуттями в ділянці шиї, підвищенням температури тіла, збільшенням вузла, а інколи й до зміщенням органів шиї.

Кожну пухлину (вузол) щитоподібної залози необхідно вважати потенційно злоякісною до того часу поки не доведено її природу. У жодному разі неможливо спостерігати, або лікувати терапевтичними методами хворого з вузловим зобом без доведення його доброякісності.

Єдиним методом визначення клітинного складу вузла є тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія (ТАПБ), яка проводиться під контролем УЗД. В наступному, отриманий матеріал, досліджують під мікроскопом спецалісти – цитологи, котрі визначають якій пухлині щитоподібної залози відповідають ці клітини.

Процедура ТАПБ грунтується на заборі невеликої групи клітин пухлини, тонкою голкою, під чітким УЗ контролем місця розташування кінчика голки, (який має знаходитись в вузлі).

Враховуючи клітинний склад вузла, пухлини щитоподібної залози можна розділити на наступні групи:

  • Доброякісний вузол.
  • Доброякісний вузол щитоподібної залози із підозрою на злоякісність.
  • Рак щитоподібної залози

Дві останні групи вузлів підлягають обовۥязковій хірургічній операції.

Тим не менш, нехтувати цим дослідженням не варто. Не слід відразу припускати у себе онкологічне захворювання, якщо лікар ендокринолог виявив у Вас вузол в щитоподібній залозі. Вчасно виявлені вузли, вчасно проведене лікування, позбавить вас від можливих великих неприємностей в майбутньому. Пункційна біопсія вузлів щитоподібної залози дозволить встановити точний діагноз і характер вузла. Обстеження це надзвичайно просте, не вимагає ніякої спеціальної підготовки.

Загалом усі пухлини щитоподібної залози мають здатність до росту, а отже лікувати їх обов’язково.

Доброякісні вузли, в залежності від розміру, структури та цитологічної характеристики підлягають лікуванню методом лазеріндукованої інтерстиціальної термотерапії чи склеротерапії, або оперативному лікуванню.

Нажаль консервативні методи лікування вузлів щитоподібної залози є неефективними, або, в кращому випадку, – малоефективні.