Категорія: Ендокринологія

Надниркові залози являють собою парний орган, розташований на рівні XI– XII грудних хребців заочеревинно в жировій клітковині між листками приниркової фасції над верхнім полюсом нирки. Анатомія надниркових залоз Надниркові залози складаються з двох морфофункціональних самостійних ендокринних залоз – кіркової і мозкової речовин, що мають різне ембріональне походження. Кіркова речовина диференціюється з інтерреналової тканини, яка є…

Первинний гіперпаратиреоз (ГПТ) – ендокринне захворювання, що характеризується надлишковою секрецією паратиреоїдного гормону (ПТГ) при верхньо-нормальному або підвищеному рівні кальцію крові внаслідок первинної патології прищитоподібних залоз (ПЩЗ). ГПТ проявляється багатосимптомною клінічною картиною, втягує в патологічний процес різні органи і системи, що призводить до суттєвого зниження якості життя, інвалідизації пацієнтів, підвищеному ризику передчасної смерті. Причини і механізми…

Гіпотиреоз – це синдром, що виникає в результаті нестачі тиреоїдних гормонів в організмі. Розрізняють первинний (розвивається внаслідок порушень в роботі щитоподібної залози) і вторинний (ураження гіпоталамуса або (і) гіпофіза) гіпотиреоз. Найбільш важким ускладненням захворювання є гіпотиреоїдна кома. У переважній більшості випадків (близько 95%) діагностується первинний гіпотиреоз. Крайня форма гіпотиреозу у дорослих – хвороба мікседема, у дітей…

Дифузний зоб (простий нетоксичний зоб, ендемічний зоб, спорадичний зоб) – дифузне збільшення щитоподібної залози (ЩЗ). Серед сучасних медико-соціальних проблем частота різних форм цієї патології, навіть поза зонами зобної ендемії, становить не менш ніж 20% загальної захворюваності. В ендемічних на зоб регіонах, де проживає близько третини популяції земної кулі, вона інколи перевищує 50%. На сьогодні дослідження щодо…

Багатовузловий зоб – збірне клінічне поняття, яке об’єднує всі утворення (вузли) щитоподібної залози, що мають різні морфологічні характеристики. Серед дитячого населення вузли у щитоподібній залозі спостерігаються у 4-6% випадків патології щитоподібної залози. На долю вузлового колоїдного зобу припадає 60-75% всіх вузлових утворень у щитоподібній залозі. Етіологія У етіології цього захворювання можуть лежати наступні причини: нестача йоду,…

Кіста щитоподібної залози – це вузлове утворення щитоподібної залози з порожниною, заповненою рідким вмістом, що визначаються пальпаторно, або за допомогою візуалізуючих досліджень. Кісти щитоподібної залози (вузли) довгий час можуть носити безсимптомний характер, при збільшенні у розмірах викликають «синдром здавлення» розташованих поруч структур шиї, порушення в роботі щитоподібної залози, задуха, охриплість голосу, порушення ковтання, хворобливі відчуття. Найбільш…

Вузловий зоб – збірне клінічне поняття, що об’єднує різні за морфологією об’ємні утвори (вузли) щитоподібної залози, та виявляються за допомогою пальпації та ультразвукової діагностики (УЗД). Клінічне поняття «вузловий (багатовузловий) зоб» об’єднує такі найбільш часті нозологічні (морфологічні) форми: вузловий колоїдний зоб; фолікулярні аденоми; злоякісні пухлини щитоподібної залози. Крім того, формування так званих псевдовузлів (запальний інфільтрат і інші…

Рак щитоподібної залози – це злоякісний процес в щитоподібній залозі, що характеризується швидким ростом, схильністю до метастазування в лімфатичні вузли та інші внутрішні органи, такі як – легені, кістки. Гістологічно виділяють чотири основні форми раку щитоподібної залози: Фолікулярний Папілярний Медулярний Анапластичний Усі хворі звертають увагу на швидкий розвиток захворювання. На початку у хворого немає ніяких…

Вузол щитоподібної залози – це пухлиноподібний утвір в залозі, який діагностується пальпаторно, або при ультразвуковому дослідженні. У формі вузла може бути кіста або, змінена внаслідок хронічного запального процесу, тканина щитоподібної залози. На початку хвороби пухлини є невеликих розмірів і хворий, частіше за все, їх не відчуває. Таким чином, в переважній більшості випадків пацієнт навіть не здогадується…

Імунна система – це “сторож” організму людини. В нормі вона підтримує постійність внутрішнього середовища завдяки здатності розпізнавати cвої власні та чужорідні антигени, які, як правило, є білками та іншими високомолекулярними структурами. Коли у внутрішнє середовище організму потрапляє чужорідний антиген (бактерії, віруси, сторонні тіла та ін.) клітини імунної системи розпізнають їх та запускають механізм їх знешкодження. За…