Тиреотоксикоз (гіпертиреоз) – це стан організму, коли під впливом будь-яких причин відбувається посилення функцій щитоподібної залози і підвищення нею вироблення тиреоїдних гормонів тироксину (Т4вільного) і трийодтироніну (T3вільного).
Найчастіше розвиток гіпертиреозу обумовлюється наявністю у пацієнта дифузного токсичного зобу (до 80% усіх випадків). В інших випадках причинами розвитку гіпертиреозу є: значне надходження в організм пацієнта препаратів йоду, аутоімунний тиреоїдит, аденома гіпофіза, токсична аденома.
Симптоми
Гіпертиреоз призводить до порушень жирового обміну в організмі пацієнта, порушує діяльність серцево-судинної системи та шлунково-кишкового тракту, а також порушує функції інших залоз внутрішньої секреції. При розвитку гіпертиреозу пацієнти зазвичай пред’являють такі скарги:
- Розлади з боку нервової системи, що проявляється плаксивість, дратівливістю, метушливістю, порушеннями сну;
- Підвищена пітливість тіла, часті приливи жару;
- Прискорене серцебиття;
- Почастішання стільця;
- Тремтіння рук, ніг;
- Схуднення;
- Зниження тонусу м’язів.
Існує три ступені гіпертиреозу.
- Легкий ступінь проявляється незначним зниженням ваги, частота серцевих скорочень не перевищує 100 ударів в 1 хвилину. Серцевий ритм залишається в нормі. З боку інших залоз внутрішньої секреції-яких порушень не виявляється.
- При гіпертиреозі середнього ступеня пацієнти відзначають нез’ясовне іншими причинами схуднення. Частота серцевих скорочень становить від 100 до 120 ударів на хвилину, періодично виникають різні порушення серцевого ритму. У багатьох пацієнтів відзначаються проноси. Поступово прогресує недостатність надниркових залоз.
- Важкий гіпертиреоз розвивається в результаті відсутності своєчасного лікування і характеризується важкими порушеннями функцій внутрішніх органів, інших залоз внутрішньої секреції.
Діагностика
Діагностика гіпертиреозу включає в себе опитування, огляд хворого та проведення лабораторних та інструментальних досліджень (визначення в сироватці крові гормонів щитоподібної залози – Т3 вільний, Т4 вільний, ТТГ, а також проведення УЗД щитоподібної залози з доплерографією).
Наслідки.
Одним з найбільш грізних ускладнень гіпертиреозу є розвиток тиреотоксичного кризу. Цей криз ще називається базедовою або гіпертиреоїдною комою. Дане ускладнення може виникати не тільки при важких стадіях гіпертиреозу, а й при середніх. Спровокувати розвиток тиреотоксичного кризу на тлі гіпертиреозу можуть різні фактори: оперативні втручання (особливо на щитоподібній залозі), недостатня медикаментозна терапія основного захворювання, будь-які захворювання внутрішніх органів, інфекції. Першими симптомами тиреотоксичного кризу є швидке підвищення температури тіла. Розвиваються сильна блювота і понос, що призводить до зневоднення організму. Відбувається швидке падіння артеріального тиску. При відсутності своєчасної допомоги хворі втрачають свідомість, у них наростає серцево-судинна недостатність, яка може привести до летального результату.
При гіпертиреозі порушується і функція статевих залоз, що призводить до різних порушень менструального циклу у жінок і зниження потенції у чоловіків. Гіпертиреоз – одна з причин безпліддя.
Лікування
В даний час гіпертиреоз лікується одним з трьох методів: медикаментозна терапія, оперативне втручання або лікування із застосуванням радіоактивного йоду. У лікування гіпертиреозу чималу роль відіграють і правильне харчування, дотримання пацієнтом режиму дня, фізіотерапевтичне та санаторно-курортне лікування. Усі пацієнти з ознаками гіпертиреозу повинні перебувати під систематичним спостереженням лікаря-ендокринолога. Адекватна і систематична терапія дозволяє швидко відновити порушені функції організму, не допустити розвитку ураження внутрішніх органів, а також тиреотоксичного кризу.
Вибір методу лікування здійснюється лікарем, з урахуванням всіх особливостей захворювання і загального стану організму пацієнта (переносимість використовуваних медикаментів, супутні захворювання, причина гіпертиреозу і т.д.).