Лазеріндукована інтерстиціальна термо терапія (ЛІТТ) – це малоінвазивний метод лікування, який грунтується на використанні поєднаної дії світла і температури на кінці світлопровідника, який підведений у саму пухлину (вузол). Використовується температура 41 – 46º градусів, яка впливає на білкові структури клітини не руйнуючи її в цілому, але подальший поділ клітин вузла стає неможливим. Для досягнення хорошого ефекту від данного методу лікування важливо також наявна залишкова не уражена (вузлом) тканина щитоподібної залози, вона має бути не менше 40% від ураженої (вузлом) частки щитоподібної залози. За рахунок того, що вузли щитоподібної залози кровопостачаются через капсулу, температура, яка створюється у вузлі не поширюється за межі його капсули, оскільки кров у даному випадку слугує охолоджувальною рідиною. Отже лікування проводиться тільки вузла, температура оточуючої тканини не змінюється, це доведено науковими дослідами. Згодом пролікована тканина вузла поступово зменшується і заміщається на сполучну тканину “внутрішнім” рубцем, який не несе загрози ні для щитоподібної залози, ні для організму в цілому. Всі маніпуляції проводяться тільки під контролем УЗД і з суворим дотриманням стерильності.

Переваги лазеріндукованої інтерстиціальної термо терапії:

  • Маніпуляція проводиться амбулаторно (вам не потрібно змінювати свій стиль повсякденного життя);
  • Процедура не вимагає спеціальної підготовки;
  • Не проводиться наркоз;
  • Не проводиться оперативне втручання;
  • Немає деформуючих післяопераційних рубців;
  • Відсутність можливих специфічних післяопераційних ускладнень (пошкодження голосових нервів або прищитоподібних залоз);
  • Зберігається щитоподібна залоза, а також її функція.

Показання до застосування методу (ЛІТТ):

  1. Вузловий зоб (з нормальною, підвищеною або зниженою функцією щитоподібної залози).
  2. Аденома з функціональною автономією.
  3. Багатовузловий зоб (з нормальною, підвищеною або зниженою
    функцією щитоподібної залози).
  4. Аутоімунний тиреоїдит з вузлоутворенням.
  5. Вузловий зоб з кістозною трансформацією.

Протипоказання до застосування методу (ЛІТТ). Протипоказання до проведення даної методики можна розділити на:

  • Абсолютні
  • Відносні

Абсолютних протипоказань до використання лазеріндукованої інтерстиціальної термо терапії при лікуванні пацієнтів із захворюваннями щитоподібної залози немає.

Відносні протипоказання:

  • важкі форми тиреотоксикозу або гіпотиреозу в стадії декомпенсації;
  • множинні вузлові зміни паренхіми щитоподібної залози;
  • психічні захворювання;
  • соматичні захворювання в гострій формі;
  • запальні захворювання верхніх дихальних шляхів в гострому періоді.

Висновки:

  1. По технології виконання лазеріндукована інтерстиціальна термо терапія дозволяє впливати тільки на тканину вузла і є високоефективним методом лікування функціональної автономії при вузловому зобі.
  2. Лазеріндукована інтерстиціальна термо терапія дозволяє зберегти паренхіму залози і уникнути розвитку гіпотиреозу.
  3. Лазеріндукована інтерстиціальна термо терапія є безпечним і високоефективним методом лікування хворих на вузловий токсичний зоб тиреотоксичної кардіоміопатії, ускладненою миготливою аритмією та серцевою недостатністю.

Примітка.

Добрим результатом вважалось зменшення вузла більш ніж на 50%; задовільним – 50 – 25%, без ефекту – регрес об’єму вузла менш ніж на 25%
При лікуванні дифузного зоба, з надто підвищеною функцією, для досягнення достовірно позитивного результату необхідно проводити більшу кількість процедур, збільшувати експозицію кожної маніпуляції та потужність лазера. Це пояснюється тим, що у дифузно збільшеній залозі значно підвищений кровотік. Якщо при лікуванні вузлових форм зоба, кровотік по капсулі вузла запобігає впливу температури на паранодулярну здорову тканину щитоподібної залози, то у випадках лікування дифузного токсичного зоба, посилений кровоплин здовжує час прогрівання ділянки впливу до терапевтичних температур.

Ускладнення.

При використанні лазеріндукованої інтерстиціальної термо терапії можливі ускладнення пов’язані із технікою виконання самої маніпуляції. При проведенні голки, можливе пошкодження (прокол) поверхневих вен шиї з наступним формуванням підшкірної чи міжм’язевої гематоми. При невірному виборі потужності можливе формування некрозу всередині вузла з подальшим асептичним чи гнійним запаленням.

Проте, загалом методика є досить безпечною у використанні, та є безпечною як для м’яких тканин шиї так і для навколишньої здорової тканини щитоподібної залози.